«Оленчині казки» та казка «Сіра Шийка» класика російської літератури Дмитра Наркисовича Маміна-Сибіряка (1852-1912) давно вже увійшли до золотої скарбниці творів для дітей. Ще за життя письменника багато його оповідань і казок було перекладено на іноземні мови й мало великий успіх. «Дитяча книжка, — за словами Маміна-Сибіряка, — це весняний сонячний промінь, який пробуджує сили дитячої душі, що дрімають, і викликає ріст посіяних у цей благодатний ґрунт насінин».
Органічно доповнює книжку весела казка «Жаба-мандрівниця» видатного представника російського критичного реалізму кінця XIX ст. Всеволода Михайловича Гаршина (1855-1888), якою він, до речі, завершив свій'недовгий шлях у літературі. її сюжет сягає повчальної казки зі старовинного індійського збірника «Панчатантра». Знаменно, що останні слова Гаршина були звернені до дітей і що останній його твір, на відміну від першотвору, світлий і безпечальний.
Зміст